25 вересня світ відзначав День коміксів. Саме в цей день журналістка Julia News Юлія Лемешева взяла інтерв’ю у власників хмельницької крамниці коміксів. Микола Палига та Сергій Верхола розповіли нам про мистецтво, комікси, та суспільство.
Ж: Розкажіть, будь ласка детальніше про жанр коміксів?
М:” Ну серед коміксистів побутує, що не можна називати комікси жанром тому, що жанр це тільки один жанр, а комікси взагалі це мистецтво візуальної нарації. Для України більш притаманно слово мальопис. Це по суті – мальована історія, яка розповідається за допомогою поєднання малюнків і тексту“
На скільки в Україні недооцінюють комікси?
М: Дуже. Перш за все через те, що є стереотип оцей совковий старий пережиток, що в нас там типу велика класика літератури, а в них там якісь калякималяки. Люди не орієнтуються в сегментах цільових аудиторій, наприклад на західних ринках або на тому ж таки японському є чітка градація, є купа піджанрів є манга, наприклад для дітей 8-10 років, для 10-12 і т.д. Якщо говорити про японців з них 95% людей читає мангу. Тобто цей процес з дитинства відповідно там є абсолютно всі жанри, які можуть бути. В Україні ситуація така, що цей напрямок мистецтва зараз тільки-но стає на ноги розвивається.
С: Насправді в мальованих історіях є вся та сама глибина, як у звичайній книзі. Наприклад, ось цей тайтл (комікс ” Хочу зїсти твою підшлункову” Йору Суміно) Тут дуже глибока історія, яка кількашарова, яка показує і те, як треба будувати відносини з іншими людьми як дружити товаришувати, як відноситись до хворих людей, до смертельно хворих людей і дуже всього багато. Тому насправді нас недооцінюють саме внаслідок того, стереотипного мислення і за рахунок того, що мало на превеликий жаль читають.
М: Є проблема в читанні загалом, хоча якщо подивитись, то кількості тексту в панелях набагато менше ніж в книзі й це мало б полегшити інтеграцію занурення в історію, тому що так чи інакше читаєш певну історію та отримуєш певний досвід і отримуєш якісь емоції, але люди через стереотипне мислення що це для дітей, або про мангу що японське ми не зрозуміємо, через культурний бар’єр люди не звертають увагу на мальоване мистецтво загалом. Тому що для людей мальоване мистецтво повз яке вони проходять або хоча б торкаються, це умовно картини в галереях, музеях або рекламні плакати… Самі такі історії вони аргументовані, за допомогою них можна отримувати все теж саме, що ми отримуємо від кінофільмів, книг, спілкування.
Власники розповіли, про те, що дійсно могло б позбавити суспільство стереотипу: це якби батьки читали ці історії разом із дітьми.
Наскільки сильно піратство б’є по бізнесу?
М: Дуже сильно. З точки зору людини, яка отримує піратську книжку це розчарування тому, що піратські книжкові переклади неякісні: це може бути просто за допомогою звичайного Googl перекладача трансформований переклад причому переклад, який пройшов декілька мов .. і там залишається близько 30% оригінального тексту. І ми маємо таку ситуацію: перше, людина отримує неякісний продукт, друге людина і ринок насичується сприйняттям якісного продукту і потім виходить чудова якісна робота і на ринку воно вже нікому не цікаво, бо пірати вже встигли все зробити… В результаті продавці не отримують гроші, видавці не отримують гроші, перекладачі не отримують зарплат, клієнти не отримують продукт належної якості й тому, від піратства зрештою в мінусі всі.
Також відвідувачі можуть придбати комікси мовою оригіналу.
Якщо хтось із молодих авторів напише комікс ви будете в цьому зацікавленні?
М: “Так єдине, що як видавництво це трохи складний процес і він потребує фінансових вливань, але наші двері відкриті для всіх, хто малює комікси..Буквально тиждень назад ми проводили захід де розповідалося проте, як малювати, як продати свій комікс, як спілкуватися з іноземцями, хто малює на папері, хто малює на планшеті й от всі ці обговорення це заходи, які в нас проводяться“
Наскільки змінилися комікси після повномасштабного вторгнення росії в Україну?
М: ” Зараз виокремилось певна кількість українських видавництв з чіткою проураїнською позицією, вони видають в середньому від 5 до 10 тайтлів щомісяця це прекрасні локалізації, в тому числі це ураїнські хкудожники, які малюють українські мальописи”
Чи були у вас прициденти коли вас просили продавати російськомовну книгу ?
М ” Ні, є специфіка та ідея нашої крамниці: ми придаємо книги тільки тих видавництв у яких чітка проукраїнська позиція. Навіть якщо це українське видавництво, але є питання ми дистанціюємось від цього. А друге це ми працюємо тільки з ліцензійними коміксами тобто в нас жодного піратського. Це принципова позиція. ”
Волонтерство
“Насправді історія набагато ширша ми робимо проєкт – це мальований спротив. Є план намалювати інструкції для Хаймарсів для військової техніки закордонної, правильні мальовані інструкції у вигляді коміксу . Ми з Сергієм волонтерили з перших днів повномастабної війни, їздили від 300 тис км на фронт і назад зараз моя команда з Євгеном Ліром передала 215 автомобілів на Збройні Сили ми багато часу проводимо у волонтерстві. Це великий пласт роботи від якого ти прям гориш”
Підсумок
“Ми живемо в цій індустрії ми бажаємо цій індустрії розвитку, ми хочемо, щоб люди також долучалися й отримували якесь задоволення та емоції“
Також Сергій та Михайло ведуть подкасти на ютубі під назвою “Діди читають комікси”
Матеріали зібрала та опублікувада
Юлія Лемешева
Читайте також. З 19 років Олександра переганяє машини для ЗСУ: інтерв’ю про волонтерство, батьків та плани після Перемоги України