У Медіацентрі Укрінформ відбулася презентація стратегії Центру Громадянських свобод з питання: Як звільнити незаконно утримуваних цивільних та знайти зниклих безвісти.
Захід проходив у змішаному форматі, тож бажаючі могли доєднатися до прямої онлайн трансляції на YouTube Центру Укрінформ.
Спікерами заходу виступали: Олександра Матвійчук – голова Центру громадянських свобод; Михайло Савва – доктор політичних наук, член експертної ради Центру громадянських свобод; Вікторія Петрук – представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
До участі також були запрошені: представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Офісу Генерального прокурора, МЗС України, Моніторингової місії ООН в Україні, Міжнародного Комітету Червоного Хреста, іноземних посольств, родичі та близькі зниклих безвісти.
Центр громадянських свобод пропонує комплекс взаємопов’язаних дій, орієнтованих на реалізацію забезпечення прав утримуваних рф цивільних осіб та заходи для звільнення їх із місць несвободи.
“Ситація змінилася після 24 лютого.. вона змінилася не тільки тому, що ось це зло воно мультиплікувалося і розширилося по більшій частині території України і кількість незаконно увʼязнених людей збільшилася в рази. Тільки в нашій ініціативі трибуналу для путіна у нас в базі, яку ми видемо спільно з десятками громадських організацій більше 4 тисяч таких випадків зафіксовано “, – розповіла голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
Також вона додала, що за час широкомасштабної війни Україні вдалося звільнити лише 160 цивільних військовополонених.
Як повідомила голова Центру громадянських свобод, деяких цивільних затримали за опір, але жодних звинувачень не висунули, і до них не має доступу адвокат.
“З багатьма цивільними жорстоко поводяться, їх катують, а місця їхнього утримання приховують”, — додала вона.
Доктор політичних наук, член експертної ради Центру громадянських свобод Михайло Савва розповів, що щонайменше 7 тисяч українських цивільних зараз в росії та на окупованих територіях в місцях примусового утримання.
“За нашою оцінкою, щонайменше 7 тисяч українських цивільних зараз в росії та на окупованих територіях в місцях примусового утримання. Це не просто люди, яких було депортовано, – це люди, яких було позбавлено волі”, – зазначив він.
Він підкреслив, що ця цифра є дуже приблизною, і пояснив, з чого складається їхня оцінка.
“Ми знаємо за прізвищами 1 тисячу 600 цивільних, які позбавлені волі. Але ми знаємо далеко не всіх. Більш ніж 28 тисяч українців в Реєстрі зниклих безвісти. Приблизно половина з них є цивільними. Тобто ми підрахували за досвідом таких війн, яка йде зараз в Україні, скільки з цих людей вже можуть бути, на жаль, загиблими, скільки цих людей вже можуть бути звільнені. І ми зараз використовуємо цифру 7 тисяч людей”, – сказав експерт.
Представник Центру зауважив, що цих людей під час обмінів не “обмінюють”, а “передають як додаток до військовополонених”, і російська сторона вирішує, кого саме віддати.
“За дослідженням Місії Організації Об’єднаних Націй, 90% наших людей там піддаються тортурам. Це стосується як військовополонених, так і цивільних”, – зазначив Савва.
Він також наголосив, що українські цивільні утримуються у в’язничних умовах:
“Це не табір, де людина може пересуватися просто неба. Це в’язничні умови, тобто камера, яка закрита 23 години на добу. Якщо є прогулянка, то це максимум одна година. Це жахливо”, – розповів експерт.
Савва додав, що там є дві величезні проблеми: кисневе голодування, коли просто не вистачає кисню в камері, знижується імунітет і починаються хвороби, в першу чергу – туберкульоз, і сенсорне годування, коли “у тебе просто немає нових відчуттів, немає взагалі нічого нового і це дуже погано впливає на психічний стан людини”.
Крім того, у більшості випадків недостатніми є харчування та медичне обслуговування.
Михайло підкреслив, що у 95% випадків кримінальних справ проти цих цивільних немає, тож адвокати не можуть оскаржити рішення про позбавлення їх волі.
Так, наголосив він, ці люди позбавлені зв’язку із зовнішнім світом, у більшості випадків вони позбавлені можливості зв’язатися з родичами та не мають можливості скористатися послугами адвокатів, вони не мають правового статусу.
“В чому основна проблема – в тому, що утримуюча сторона точно знає, де ці люди знаходяться, і що з ними. Якби Росія хоч якось нас інформувала про те, де ці люди, і що з ними, ми б мали цю інформацію. А так, на жаль, ми можемо тільки здогадуватися, збирати інформацію, яку ми отримуємо від звільнених, і так далі”, – сказала представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторія Петрук.
Говорячи про їхню Стратегію, Михайло зазначив, що вона спрямована на вирішення двох головних завдань: допомоги цим людям дожити до свободи та звільнити усіх їх.
“Головною цільовою групою є цивільні, які не засуджені російськими судами, та щодо яких немає кримінальних справ. В цьому випадку ми будемо вимагати звільнення без умов та обмінів. Ця Стратегія відкидає варіант обміну українських цивільних на будь-кого”, – зазначив він.
За словами Михайла для забезпечення прав утримуваних цивільних пропонується, зокрема, реалізувати пакет заходів «Допомогти дожити до звільнення». Для цього потрібно:
- створити державний реєстр цивільних осіб, що перебувають у місцях примусового утримання,
- активізувати діалог із країнами з високим рівнем дотримання прав людини, з метою запровадження пакету міжнародних цільових санкцій проти посадових осіб рф, винних у незаконному позбавленні волі українських цивільних,
Окрім цього, він підкреслив, що важливо розпочати комунікацію з донорами Міжнародного Комітету Червоного Хреста з метою активізації його у виконанні свого мандату щодо захисту цивільних українців, незаконно утримуваних у рф та на тимчасово окупованих територіях України. А також, запропонувати країнам-членам Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень виконати їхні зобов’язання щодо переслідування осіб, винних у насильницьких зникненнях цивільних українців.
Савва наголосив, що Міжнародний Комітет Червоного Хреста у відповідності до норм Міжнародного гуманітарного права має особливі повноваження у справі захисту цивільних жертв міжнародних конфліктів.
У Стратегії йдеться, що багато цивільних, які наразі позбавлені волі та на тимчасово окупованих територіях, були затримані окупантами ще у лютому – березні 2022 року, зокрема, на території Київської, Сумської, Чернігівської, Харківської та Херсонської областей. Ці території вже давно звільнено від російських окупантів.
Громадяни України – некомбатанти (особи, які входять до складу збройних сил та надають їм допомогу, але безпосередньої участі у воєнних діях не беруть) утримуються в росії та на тимчасово окупованих територіях в режимних установах. Крім цього, цивільних незаконно утримують у неофіційних місцях примусового тримання: підвалах, складах та інших.
Для звільнення цивільних з місць несвободи ЦГС пропонує – Ініціювати звернення української влади до росії як учасниці Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання із заявою про порушення росією Конвенції. У разі відмови рф від арбітражу подати позов проти рф до Міжнародного суду ООН. Україна може відмовитися від продовження процедури в разі звільнення цивільних.
Центр громадянських свобод наголошує, що роль центральних органів влади України є ключовою, бо до виняткової компетенції держави відноситься сфера заходів щодо відкриття кримінальних проваджень в рамках національної юрисдикції, звернення до міжнародних інституцій з метою оскарження дій держави агресорки та притягнення до відповідальності осіб, винних за порушення міжнародних конвенцій.
Повний текст стратегії Центру громадянських свобод можна переглянути за посиланням тут.
Читайте також. У Києві відкрили хаб для визволених з полону захисників та захисниць
