Під час інтерв’ю в Ua Comix журналістка Julia News познайомилася із волонтеркою Олександрою. Дівчина активно допомагає українським військовим переганяє машини на Схід для ЗСУ від початку повномасштабної війни.
“Волонтерською діяльністю я почала займатися у квітні 2022 року. Я гнала машину на Схід це був перший такий тур. Ну якраз в цей період в мене було багато пригод, мене і фура намагалася скинути й на блокпості не вірили, що мені є 19 років, бо я виглядаю трошки менше свого віку. Наступні тури на Львів дуже часто їздила по машини”
Вам зараз вже 20 років, як реагують батьки?
“Спокійно. Вони до цього звикли. В мене тато у 2014 році був в АТО і зараз сестра служить. І в нас пів сім’ї військових, через це до цього дуже спокійно всі відносяться. За перші тури мої батьки не знали, мама тільки дивувалась нащо мені волонтерський лист в Хмельницькому, а потім вона вже зрозуміла, що я не по Хмельницькому їжджу. Ну і зараз вони до цього в принципі дуже спокійно відносяться. Я тільки приїжджаю і тато одразу запитує де я була, бо тато теж так само весь Схід об’їздив. Мама то вже спокійно поїхала, то поїхала. З сестрою іноді не виходить пересіктися, бо я можу їхати на Львів, а вона, наприклад у відрядженні в Дніпрі “
Чи тяжко морально та фізично?
” Не дуже сильно важко. Важко тільки вночі їздити після 12 годин ночі мені важко їхати. Фізично мені не важко морально тим більше. Мені морально з цього всього нема нічого важкого, я до цього всього звикла”
Як суспільство реагує, що ви у 20 років стільки всього зробили для України та армії?
“Всі по різному реагують, один чоловік мені казав, що зараз всі продажні, що лише крадуть і машини купляють, а інші навпаки захоплюються, дякую кажуть, хвалять, що їжджу, що молодець. В основному всі позитивно реагують”
Наскільки важлива для вас підтримка суспільства як для волонтера?
“Навіть не знаю. Для мене більше важлива підтримка друзів, а якщо це інші сторонні для мене люди, то для мене дуже сильно їхня підтримка не важлива, а друзів то так, батьків”
Як ви вирішили стати волонтером самі чи виховання більше посприяло?
“Я просто для себе вирішила, і в принципі й виховання було таке. Сестра пішла служити і для мене це було морально завжди тяжко те, що її постійно немає вдома вона приїжджала тільки 2 рази на рік. Вона тільки приїжджає, вона їде і я сиджу плачу, і це теж мене підштовхувало, щоб ближче йти до армії, коли вже доходило до того, що потрібно було вступати на навчання, я сказала, що піду у військовий вчитися так само як сестра”
Ви пішли вчитись у військовий?
“Ні (сміється) ..всеодно я не пішла, я комп’ютерний інженер і через це якось ближче почала волонтерити ганяти машини стала трошки ближче до армії ніж до комп’ютерної інженерії”
Які у вас плани після Перемоги України ?
“Роботу змінити. На таку, на яку я в принципі зараз навчаюся. Я хочу більше йти в ІТ в розробку й ось зараз ще вчуся і я хочу на таку роботу змінити: не викладачем бути“
Чи відіграють технології важливу роль у війні?
“Так, дуже важливу роль. Навіть якщо дрон поламається його можна самому зремонтувати, якщо знати як. Технології потрібні. Я в принципі очікую поки зроблять військовий облік для комп’ютерної інженерії. Мама не хоче, щоб я йшла сама добровільно тому чекаю”
Матеріали зібрала та опублікувала
Юлія Лемешева
Читайте також. Інтерв’ю з Ua Сomix: про мистецтво, бізнес, суспільство, громадянську позицію та волонтерство
