Вона живе на підстанції вже 9 років. Добре розуміється на будові підстанції, бо щоночі обходить її вздовж і впоперек. Дотримується правил безпеки й не пошкодила жодного приладу. Та навіть має 3 групу з електробезпеки з п’яти можливих. Йдеться про кішку Азу, а підстанція – це її рідний дім.
Світлини пухнастої опублікувала у своєму офіційному Facebook Укренерго.
Зазначається, що кішка потрапила на підстанцію ще кошеням. ЇЇ приніс один з працівників у 2014 році. Він врятував її від собак, які загнали перелякану тварину на дерево. Аза швидко прижилася, обрала собі стратегічне місце відпочину – у м’якому кріслі в головній будівлі підстанції, де знаходився щит керування. Там кішка проводила більшість часу взимку, а влітку пильнувала периметр підстанції від мишей, вполювавши яких приносила на поріг.
“Перший такий удар вона напевне відчувала, бо у той день десь зникла. Повернулась через кілька днів, вночі, бігала по зруйнованій будівлі, де раніше було її улюблене м’яке крісло, голосно нявкала, розгублено і з розпачем заглядала у розбиті вікна, поспіхом перебираючи лапами по розкиданій цеглі і залишках стін. Коли побачила світло у вцілілій будівлі, зраділа, побігла до нас“, – згадує релейник підстанції Олександр.
Загалом підстанція зазнала 9 таких ударів, але Аза не залишає свій дім.
“Аза – психотерапевт, створює комфортну обстановку. Вона – наш талісман і зірка соцмереж, дуже комунікативна, завжди зустрічає зранку. Пережила з нами багато чого і стала вже частиною нашої команди“, – каже Олександр.
Також додається, що на разі в Ази інше м’яке крісло в іншій будівлі, але на цій же підстанції. Тепер вона щодня спостерігає, як відбувається відновлення її дому, контролює, як йдуть роботи й так само патрулює периметр від мишей – свої посадові обов’язки вона продовжує виконувати чітко.
“Роботи багато, бо пошкодження підстанції безпрецедентні. Але очі бояться, а руки роблять. Особливо мотивує коли розумієш, що це для наших людей. До зими треба встигнути якнайбільше відновити. Приємно, що нас підтримує цілий світ, а особливо – європейські колеги. Ми їм дуже вдячні за допомогу“, – каже Олександр.
