У Хмельницькому кінотеатрі “Woodmal Cinema” відбувся показ документального фільму “Сімейний альбом”, за участі творчої групи. Стрічка побудована на історичних паралелях між Голодомором 1932–1933 років і сучасною війною росії проти України.
Журналістка Julia News побувала на показі фільму та дізналася більше про стрічку з перших вуст.
На захід завітала творча група фільму:
- Марина Ткачук – режисерка фільму;
- Самара Пірс – головна героїня фільму та праонука Александра Вінербергера;
- Андрій Корнієнко – продюсер фільму;
- Злата Єфіменко – продюсерка фільму.
У фокусі кінокартини — історичні паралелі між Голодомором 1932–1933 років та сучасною війною росії проти України, показані через особисту історію австрійського інженера Александра Вінербергера та його праонуки британської фотохудожниці Самари Пірс.
Александр Вінербергер у 1933 році зміг таємно сфотографувати жертв Голодомору в Харкові й передати ці фото за кордон.
Його світлини — докази геноциду, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом проти українського народу.
“…Сотні й тисячі голодних селян приходили здалеку до міста за допомогою, хлібом, роботою та розрадою. Вони збиралися зграями на вулицях і площах, у міських садах і подвір’ях будинків. Їх ніхто не виганяв, але й не допомагав їм”, – уривок з книги спогадів Александра Вінербергера “Важкі часи. 15 років інженера у радянській Росії. Правдива розповідь”.
Виїжджаючи до Австрії, Вінербергер у жовтні 1933 року переправив негативи дипломатичною поштою через посольство Австрії, з допомогою австрійського дипломата Гейнріха Пахера.
На таких заходах наполягли саме австрійські дипломати, оскільки була висока ймовірність обшуку речей інженера силами радянської безпеки на кордоні, а віднайдення ними знімків могло загрожувати його життю.
Самара Пірс продемонструвала відвідувачам артефакт – камеру, за допомогою якої її прадід зробив історичні фото. Про неї вона дізналася від своєї бабусі.
“І ось коли ми дізналися історію Самари, ми зрозуміли, що це прекрасна можливість розповісти світу і українцям про Голодомор …В нашому фільмі є паралельність. Ми показуємо звʼязок між подіями Голодомору і сучасною війною в Україні. Ми хочемо показати, що намір росії не змінився. Вона, як тоді так і зараз намагається нас знищити”, – розповіла режисерка стрічки Марина Ткачук.
У 2023 році Самара Пірс відвідала містечка та села Харківської області, які зазнали російської окупації, щоб зафіксувати на фотокамеру злочини росіян, скоєні вже у ХХІ столітті. Вона також показала альбом з оригінальними світлинами Александра Вінербергера, таких альбомів існує лише два у світі.
“Мене вражає стійкість цих людей. У них завжди живе надія, навіть у найважчі часи”, — розповіла про українців Самара Пірс.
Андрій Корнієнко – кінопродюсер фільму, розповів, що працював із дикторами-іноземцями та зацитував думки й враження іспанського актора дубляжу:
“Я впевнений, що Україна вийде переможцем із цього конфлікту. Не сумніваюся в цьому. Приємно чути, що ви стаєте сильнішими, попри все, що переживає ваша країна. Повне захоплення та повага до вас і вашої країни”
За підтримки УКФ фільм вже перекладено та озвучено п’ятьма мовами: англійською, польською, німецькою, французькою та іспанською.
Наталія Корінець – заступниця директора з наукової роботи біосферного заповідника “Асканія Нова” вважає, що цей фільм має побачити якомога більше людей.
“Я теж бачу багато паралелей, оскільки я пишу наукові статті й ми збираємо свідчення про те, що було під час оцих періодів, то в історії Асканія Нова – це вже третя війна, і дуже багато паралелей: що було раніше і те, що відбувається зараз. Цей фільм, я вважаю, має побачити якомога більше людей”, – розповіла Наталія.
“Сімейний альбом” — один із переможців Мистецького конкурсу державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» на виробництво серіалів та фільмів сучасної тематики, який відбувся в 2023 році.
“Всі ці роки радянські спецслужби полювали за цими фотографіями. Наші науковці із Національного музею Голодомору розповідали, що особисто бачили в бібліотеках Німеччини та інших країн, книги з яких були вирізанні ці фотографії. Тобто були люди, агенти, які приходили брали книжки і в них було задання повирізати ці фотографії. Тобто навіть після смерті Вінербергера, скільки років вже пройшло, вони досі борються з цією правдою”, – розповіла режисерка фільму Марина Ткачук.
Виробництвом фільму займалась компанія «Гуд Монінг Дістрібьюшн» (Good Morning Films).
Фільм створено у співпраці з Національним музеєм Голодомору-геноциду та Українським культурним фондом.
Репортаж записала та опублікувала
Журналістка та редакторка
Юлія Лемешева
Читайте також. Олександра Радченко – Жінка, що стояла за пам’яттю
