Напередодні Дня памʼяті жертв Голодоморів у музеї історії міста Хмельницького відбулося відкриття виставки “Скорботні дзвони Поділля”.
Журналістка Julia News побувала на відкритті та дізналася про виставку з перших вуст.
“Цей виставковий проєкт – данина пам’яті мільйонів українців, які стали жертвами комуністичного режиму. Це – реакція на те, що відбувається сьогодні. Це – наш внесок в боротьбу, щоби непокаране зло з часом дістало справедливе покарання”, – зазначили в прес анонсі управління культури та туризму Хмельницької міської ради.
Про виставку
Експозиція складається із 20 банерів. З них – 16 – підготовані фахівцями Українського інституту національної пам’яті, Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» та Міністерства закордонних справ України в рамках проєкту «Україна 1932-1933: геноцид голодом».
Виставка складається з окремих розділів, що охоплюють майже століття – від початку 1900-х років і аж до визнання Голодомору геноцидом у сучасному світі.
У вступному слові директорка музею історії міста Хмельницького Галина Барабаш наголосила на необхідності для українців берегти власну історичну пам’ять.
“Ми, як багато століть тому, так і зараз боремося за свою національну ідентичність, ми боремося за свою історію, ми боремося за свою мову, тому що ми бачимо, що кожне століття накладає на нас певні випробування, я впевнена, що ми ці випробування з достоїнством пройдемо і вийдемо переможцями у цій війні“, – зазначила Галина Барабаш.
Ще чотири банери розроблені музеєм історії міста Хмельницького, вони розкривають тему масового вбивства голодом у 1932-1933 роках 1 670 000 подолян.
“Кожен пʼятий подолянин став жертвою Голодомору. Щодня 150 тисяч пудів хліба в подолян забирали. На наших банерах є свідчення тих людей, які пережили Голодомор”, – розповіла директорка музею історії міста Хмельницького.
Під час цієї роботи були використані документальні та речові експонати з фондів музею, свідчення очевидців, документи з державного архіву Хмельницької області, наукові та науково-публіцистичні дослідження про геноцид голодом на Поділлі Володимира та Лідії Маняків, Іллі Шульги, Світлани Маркової.
Володимир Маняк і Лідія Коваленко-Маняк
“Володимир Маняк і Лідія Коваленко-Маняк, написали книгу “33-й: Голод: Народна Книга-Меморіал”. Це взагалі перша книга, такий збірник матеріалів, який створили ці люди. Вони двоє журналісти. Володимир Маняк він родом з Волочиського району – письменник”, – розповіла Оксана Собко наукова співробітниця музею історії міста Хмельницького.
Книга «33-й: Голод: Народна Книга-Меморіал» — найбільш повне документальне джерело, в якому зібрано свідчення очевидців про Голодомор в Україні.
1992-го Володимир та Лідія Маняки ініціювали створення Асоціації дослідників голодомору-геноциду 1932–1933 рр. в Україні (нині Асоціація дослідників голодоморів в Україні). Головою асоціації обрали Лідію Коваленко-Маняк. Уже в перший рік діяльності асоціація мала 37 осередків в областях і об’єднувала понад 700 осіб.
2005-го Володимир Маняк став лауреатом ордена «Князя Ярослава Мудрого»(посмертно), а Лідія Коваленко-Маняк – ордена «Княгині Ольги» – так само, посмертно.
Відвідувачі
Також, на відкриття завітали студенти-першокурсники Відокремленого структурного підрозділу «Хмельницький торгівельно-економічний фаховий коледж Державного торгівельно-економічного університету» під керівництвом викладачки Юлії Гуцалюк.
“Я вважаю, що це корисно для студентів знати свою історію, культуру, мову, відповідно, щоб знати своє коріння і людей, які жили до тебе, щоб в майбутньому побудувати певну стратегію розвитку, яка приносила б користь перспективу і будувати краще майбутнє таким чином. Адже без історії не може будуватися майбутнє, і це є основа, фундамент, для того, щоб специфіку своїх знань направляти в правильне русло, щоб був достойний результат”, – зазначила Юлія Гуцалюк.
Директорка музею історії міста Хмельницького Галина Барабаш розповіла відвідувачам про причини, передумови та механізми здійснення голодоморів в Україні, а також познайомила студентів зі змістом банерів експозиції.
Виставка триватиме до 25 листопада.
Репортаж записала та опублікувала
Журналістка та редакторка
Юлія Лемешева
Читайте також. Олександра Радченко – Жінка, що стояла за пам’яттю
