29 вересня в Україні вшановують День памʼяті жертв Бабиного Яру. У 1941 році, протягом двох днів – 29 та 30 вересня – в окупованому нацистами Києві відбувся перший масовий розстріл беззбройного мирного населення.
Сьогодні Julia News розповість про історію та вшанування памʼяті жертв розстрілу у Бабиному Яру.
Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв і ромів — за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації українських націоналістів, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941 року там розстріляли майже 34 000 євреїв.
Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року, коли розстріляно 752 пацієнтів психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась безпосередньо біля Бабиного Яру. Точне місце розстрілу невідомо.
Наприкінці вересня 1941 року зондеркоманда захопила дев’ять провідних рабинів Києва і наказала їм зробити оголошення: «Після санітарної обробки всі євреї й їхні діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця…»
27–28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах були розміщенні оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами:
“Всі євреї міста Києва і його околиць повинні з’явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі їх речі, буде розстріляний”
Найбільший шрифт був російською мовою, український текст був надрукований шрифтом менше, а найдрібніший був німецький.
Люди рухалися вздовж вулиці Мельникова. У кінці вулиці, біля протитанкового рову, загородженого «їжаками», була поставлена «застава», за якою розгорнута похідна канцелярія. Почергово від натовпу відділяли 30–40 осіб і під конвоєм вели «реєструватися». Відбирали всі документи та цінності. Документи в поспіху кидали в мішки, а то і просто на землю. Потім євреїв примушували роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру, на протилежному боці якого, на спеціально обладнаній дерев’яній платформі сидів кулеметник, що вів вогонь по натовпу.
У Бабиному Яру в той страшний день були чутні безперервні черги автоматних пострілів. А команду розстрілу СС змінювали щогодини. В цей день в Бабиному Яру було розстріляно понад 22 тисячі євреїв. Розстріли тривали до 18-ї години вечора. Тих кого не встигли, зачиняли в приміщеннях поблизу, пустих вагонах та гаражах, щоб завершити справу вранці наступного дня.
Речами загиблих доручили займатись київській поліції. Їх привезли з Подолу. Вони мали розбирати, сортувати та вантажити речі. Після цього їх відвозили до пункту сортування. Де розкладали за призначенням: цінні речі, білизна, одяг та взуття. Ці речі пізніше роздавали нужденним.
1 жовтня вийшов указ, в якому йшлося, що всі керівники будинків, мають виявити євреїв в своєму будинку і повідомити про це комісаріати, або ж супроводити євреїв до комісаріату. За невиконання цього наказу – смертна кара. У місті було запроваджено сувору комендантську годину.
У жовтні відбулися ще кілька масових розстрілів. Біля урочища було облаштовано Сирецький концентраційний табір, де загинуло понад 30 тисяч осіб.
У березні 1942 року нацисти розстріляли понад 600 членів Організації українських націоналістів, серед них і українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.
Розстріли тривали до 1943 року, допоки німецькі війська не залишили Київ.
Кількість знищених у Бабиному Яру достоменно невідома, наводяться цифри від 70 000 до 150 000 осіб. У 1946 на Нюрнберзькому процесі радянською владою наводилася оцінка близько 100 000 осіб, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.
За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 000 людей, з них приблизно 65–70 000 євреїв.
У березні 2007 року на території Бабиного Яру було створено Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» з метою вшанування та увічнення пам’яті жертв війни й політичних репресій.
Читайте також. 27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
