Цитати із листів Шевченка

До Шевченківських днів редакція Julia News , перечитавши еспітолярний доробок поета зібрала для вас наших читачів цікаві а часом гострі цитати Кобзаря.

“Давно вже я називаю синів ваших своїми братами, а вас своєю матір’ю. Станьте ж мені тепер і справді за матір. Я оце заходився жениться. Поблагословіть мене здалека, може, моя доля покращає. І друг і син ваш Т. Шевченко” ( До О. Лазаревської)

Бо вона (Ликеря) 28 июля при купних наших друзьях сказала мені, що без братнього і батьківського вашого святого слова вона не дасть мені свого такого ж слова (розумна і щира душа). Вертайтеся ж швидче до нас та поблагословіть і одружіть Ликерю з Тарасом, з вашим искреннейшим другом. А поки що буде, напишіть їй і мені вашу і думу і пораду” ( До М.Я Макарова)

Фото: kobzar.ua | Написаний Шевченком портрет Ликери Полусмакової

“Передайте оце добро Ликері. Я вчора тілько почув, що вона занедужала. Дурна десь тьопала по калюжах та й простудилася. Пришліть з Федором мерку з її ноги. Закажу теплі черевики, а може, найду готові, то в неділю привезу” ( До Н. М Забіли)

“Душі своєї не шкода було для Ликери, а тепер шкода нитки! Чудне щось робиться зо мною” ( До Н. М Забіли)

Фото: kobzar.ua | Лист до Н. М Забіли

“Чотири карбованці пошліть от имени неизвестного в Чернигов. А те, що осталося у Ликери, спаліть, та й годі! У середу я з вами не побачуся. Нехай вам Бог помага на все добре!” ( До М.Я Макарова)

“А сам, як тільки получиш моє оце письмо, зараз до мене напиши, щоб я знав. Та, будь ласкав, напиши до мене так, як я до тебе пишу, не по-московському, а по-нашому…” ( (До брата Микити)

“Так нехай же я хоч через папір почую рідне слово, нехай хоч раз поплачу веселими сльозами, бо мені тут так стало скушно, що я всяку ніч тілько й бачу во сні, що тебе, Керелівку, та рідню, та бур’яни (ті бур’яни, що колись ховався од школи); весело стане, прокинусь, заплачу. Ще раз прошу, напиши мені письмо, та по-своєму, будь ласкав, а не по-московському” ( До брата Микити)

“А я… чортзна-що, не то роблю що, не то гуляю, сновигаю по оцьому чортовому болотові та згадую нашу Україну. Ох, якби-то мені можна було приїхать до солов’я, весело б було, та не знаю, спіткали мене прокляті кацапи так, що не знаю, як і випручаться. Та вже ж як-небудь вирвусь хоч після Великодня і прямісінько до вас, а потім уже дальше” (До Г.С Тарнавського)

Фото: kobzar.ua | З листа До Г.С Тарнавського

“Ще ось що, намалював я се літо дві картини і сховав, думав, що ви приїдете, бо картини, бачте, наші, то я їх кацапам і не показував” (До Г.С Тарнавського)

Фото: t-shevchenko.name| З листа До Г.С Тарнавського

Тепер я в Нижнім Новігороді, на волі, — на такій волі, як собака на прив’язі” (До М.С Щепкіна)

“Спасибі вам і за ласкаве слово про дітей моїх «Гайдамаків». Пустив я їх у люди, а до ції пори ще ніхто й спасибі не сказав. Може й там над ними сміються так, як тут мос­калі зовуть мене ентузіастом, сиріч дурнем. Бог їм звидить, нехай я буду і мужицький поет, аби тілько поет, то мені білше нічого і не треба. Нехай собака лає, вітер рознесе” (До Г.С Тарнавського)

“Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже й сумно дивиться на Катерину, а вона сердешна тіль не плаче та підіймає передню червону запащину, бо вже, знаєте, трошки теє… а москаль дере собі за своїми, тілько курява ляга — собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тілько мріє. Отака моя картина” (До Г. С Тарнавського)

Мені оце прийшлось до скруту: сьогодні цензура випустила із своїх пазурів мої безталаннії думи та так, проклята, одчистила, що я ледве пізнав свої діточки, а издатель, кацапська душа, половини не дає того, що я прошу і що мені притьмом треба” ( До І. О Хпропаля)

“а я ще тебе просив, щоб ти писав по-своєму, щоб я хоч з твоїм письмом побалакав на чужій стороні язиком людським” (до брата Микити Шевченка)

“Так от, бач, живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога. Велике щастя буть вольним чоловіком: робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить” (до брата Микити Шевченка)

Читайте також. Цитати Василя Симомоненка із листів дружині

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *