Хто автор патріотичного гімну Січових стрільців?

Відома тепер у всьому світі пісня “Ой у лузі червнона калина” піднімає бойовий дух українців, дає їм надію на перемогу та заспокоює під час повітряних тривог. Пісня звучить у різних країних, на дитячих майданчиках, у бомбоховищах, просто посеред вулиці, на мітингах, за підтримку України, за кордоном та ін.

А хто ж написав її?

Автор пісні – Степан Чарнецький, який народився 21 січня, 142 роки тому, та родом був із Тернопільської області ( с. Шменківці). Окрім, Степана у родині ще було 12 дітей. Рано залишився без батька, коли той помер від тифу.

Початкову освіту здобув у Станиславові, а з 1895 року навчався в гуманітарній і реальній гімназіях у Львові.

У королівської вищій політехнічній школі (тепер національний університет «Львівська політехніка»), закінчив інженерний факультет цісарсько-королівської

Був активістом у міжнародних товариствах: брав участь у літературному угрупуванні «Молода муза» та співав у хорі товариства «Основа». Деякий час, працював у Львові інженером у земській управі та крайовому відділі.

Під час Першої світової війни був помічником начальника залізничної дільниці № 5: Львів-Стрий, Львів-Самбір.

Редагував велику кількість часописів: «Український голос» , «Український вістник», член редколегії журналів «Шляхи», «Життя і мистецтво». Також співпрацював із редакціями журналів та газет «Будяк», «Воля», «Громадська думка», «Діло», «Літературно-науковий вістник», «Ілюстрована Україна», «Міщанське слово», «Молода Україна», «Назустріч», «Новий час», «Руслан», «Українське слово» та польськими часописами.

1920 – став референтом преси при Львівському магістраті.
Від 1939 -1941 – був науковим співробітником Львівської наукової бібліотеки.

Окрім того, Чарнецький займався й театральною діяльністю, зокрема був театральним референтом, режисером і художнім керівником театру товариства «Руська бесіда». З ним же і гастролював на Львівщині, Прикарпатті, Тернопільщині та інших областях. Поставив такі відомі драми як: «Фауст» Ш. Гуно, «Украдене щастя» Івана Франка, «Чорна пантера і Білий ведмідь» В. Винниченка, «Кармен» Ж. Бізе та багато інших.

У 1914 році написав відомий на весь світ патріотичний гімн українських січових стрільців «Червона калина» («Ой, у лузі червона калина похилилася…”).

Писав поезії, памфлети, літературно-мистецькі статті, нариси з історії галицького театру, рецензії, мистецькі портрети, розділу «Театр» у виданні Івана Тиктора «Історія української культури, спогадів про О. Мишугу, О. Нижанківського і Д. Січинського, І. Франка.

Друком вишли у світ збірки поезій: «В годині сумерку», «В годині задуми», «Сумні ідем», прозові новели й фейлетонів «Дикий виноград», «Квіти й бодяче», «З мойого записника», книга «Нарис історії українського театру в Галичині».

Іноді використовував псевдонім Тиберій Городець.

Помер 2 жовтня 1944 року, похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

26 травня 1991 року в рідному селі поета відкрили пам’ятник Степанові Чарнецькому. 
У 2005 році Надія Мориквас видала книгу «Меланхолія Степана Чарнецького. Йдеться про не просту, та навіть трагічну долю Степана Чарнецького. Авторка використала у книзі архівні матеріали, спогади сучасників поета, зокрема його дочки Олександри.

Вулиці Степана Чарнецького є в родинних Шманьківцях, Тернополі та у селі місткого типу Шкло.